Рекомендації батькам

Поради батькам щодо профілактики стресових ситуацій у дітей 

- Організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги - заняття спортом, танцями, рухливі ігри.

Користуйтеся можливістю зайвий раз обняти, погладити дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече.

- Позитивні телексні контакти дуже корисні для зняття напруги.

- Поговоріть з дитиною про ті почуття, які вона пережила або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці відчуття -

нормальні людські реакції на складні ситуації.

- Будь-яка, навіть маленька дитина потребує пояснень того, що відбувається. Для неї важливо знати чому батьки тривожаться, сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї і місті. Постарайтесь пояснити їй це коротко та спокійно.

- Щодо почуття страху, то важливо запевнити дитину, що боятися - це природно. Що сміливі люди - теж бояться. Проте їм вдається впоратись із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов’язково впорається.

- Підтримуйте надію на краще.

- Якщо реакція дитини , на вашу думку,  є надмірними або незрозумілими вам, якщо симптоми повторюються без особливих змін, якщо ви турбуєтесь- зверніться за консультацією до психотерапевта.

Поради для батьків

- Поважайте дитину. Не критикуйте її весь час, не зловживайте повторюванням відомих істин.

- Підтримуйте в дитині почуття гордості, самоцінності, самоповаги, які є необхідною умовою творчого розвитку особистості.

- Уникайте грубощів у спілкуванні, зауважень, що викликають у дитини образу, несприйняття.

- Зверніть увагу на свій тон і форму звертання до дитини. Зверхність, наказова форма висловлювань неодмінно викличуть у неї внутрішній чи зовнішній опір, погіршать ваші стосунки, зроблять їх більш конфліктними і напруженими.

- Приділяйте дитині максимум уваги. Цікавтеся її справами, інтересами, навчанням, друзями, почуттями, думками.

- Цінуйте все те, що цінує ваша дитина, або хоча б не глузуйте з того, чим вона дорожить.

- Намагайтеся не бути категоричними в судженнях і не давати безпідставних оцінок з приводу конкретних подій та окремих дій дитини.

- Виявляйте чуйність до дитини, будьте разом з нею і в радості, і в смутку.

- Якщо дитина не ділиться з вами переживаннями, думками, подіями свого життя, не намагайтесь дізнатися про них силоміць, краще подумайте, чому так відбувається і що вам треба зробити, щоб завоювати її довіру.

- Надавайте дітям більше самостійності – у прийнятті рішень, виконанні певних справ, залучайте до обговорення сімейних проблем.

- Довіряйте дітям. Контролюйте результати виконаної роботи або якихось важливих її етапів.

- Не залякуйте дітей батьківською карою, дайте дитині можливість усвідомити, що ви – перші люди, до яких можна звернутися в усіх складних життєвих обставинах.

- Умійте прощати навіть те, що прощати нелегко.

- Якщо ви бажаєте дитині добра, готуйте її до вибору небажаного і відмови від бажаного.